comment 0

Дністровський каньйон. 2 дні пішки вздовж берега

Дністровський каньйон довгий час був омріяним нами місцем для мандрівки. Велика  любов до Карпат, завжди брала верх, і ми відкладали Дністер на “буде тепліше”, “буде більше часу” і т.д. Чесно кажучи дарма, бо перше враження від каньйону вражаюче і часто собі задаєш собі питання “чому я досі тут не був?”.

Дністровський каньйон починається із села Петрилів, Івано-Франківської області і тягнеться 250 км. Входить в умовний список “сім чудес України”. Не знаю чи є сенс емоційно порівнювати його з Карпатами, але якщо українські гори вже здаються звичним явищем, то Дністровський каньйон стане справді великим туристичним відкриттям. Тим більше, що досліджувати його можна пішки, велосипедом і по воді. Також, це прекрасна прогулянка для молодих батьків з дітьми. Легко, неймовірно красиво і майже безлюдно.

Для своєї травневої прогулянки ми вибрали відрізок від с. Китайгород до затоки Бакота. На карті це виглядає так:

Нам здалось, що цей регіон дуже добре підходить для пішого або веломаршруту, так як в цьому місці Дністер досить широкий і повноводний. Тому з каяка чи катамарана він не настільки цікавий як його верхня частина на відрізку Устечко-Заліщики, куди ми поїдемо наступного разу.

Вирушили ми з села Китайгород.  Село немає нічого спільного з Китаєм крім назви і жартівливої вивіски на китайській мові при вїзді. За легендою назва походить з романтичної історії про китів, яку можна почитати тут.  Відразу за селом, що розташоване на горі, відкривається перший неймовірний краєвид – річка Тарнава. Після спуску з села, через річку буде міст. На нього не йдемо, і тримаємося лівого берега. Стежка йде вздовж річки, а потім різко піднімається в гору, з якої знову ж таки чарівний вид згори.

IMG_8828

Стежкою ми виходимо на дорогу до села Демшин. Кому цікава дельта Тарнави – потрібно зразу перед початком сільської дороги звернути направо. Ми ж йдемо далі до села. Село насправді також цікаве, особливо викладені білою плиткою будинки.

IMG_8849

В селі доходимо до першого більшого повороту направо і вже за кількасот метрів, переходимо поміж городи.

IMG_8851

І перед нами  відкривається неймовірно гарна панорама на Дністер. Тут просто “зависаєш” від краєвиду.

11078265_10200477688900241_1640157611157109382_o (1)

Далі вздовж берега ми перейшли до села Субіч, яке трошки дальше від річки. Тут дуже затишно і гарно, щоб залишитись на довше — обід, вечерю/ночівлю. Цей невеликий кусочок дороги займає всього 4 годин повільним прогулянковим темпом.

Другий день. Йдемо до затоки Бакота через село Калачківці і Колодіївка. Із Субіч, де ми ночували, в Калачківці можна йти дорогою, але це зовсім нецікаво. А от дорога через ліс — навпаки – зарослі травневі “джунглі” і стежка між ними. Тут є джерело з водою значно смачнішою ніж з криниць в селі. Якщо ж від джерела пройти вздовдж струмка, то натрапите на маленький водоспадик.

IMG_8973

Виходячи з Калачківців до річки Студениця ми знову потрапляємо на місця з дуже гарним рельєфом і також прекрасним місцем для ночівлі. Біля села Студениця широка, і щоб перейти на другий берег потрібно пройти вверх по течії мабуть кілометр, де появиться символічний мостик з гілок дерев. До “моста” нас провели місцеві дітлахи, яким були цікаві ми як туристи, яких вони тут рідко бачать.

IMG_8989

Від мостика дорога піде різко вгору через ліс до полів біля села Колодіївка. Важливо триматися лівої сторони села, і вийти на стежку в санаторій. Назви його, на жаль, не памятаю, але зорієнтуватись по карті не складно. Коли стежка зайде в ліс, то з’являться саморобні таблички-вказівники і згодом стежка перейде через деревяний мостик.

IMG_9011

IMG_9017

IMG_9024

і по іншу сторону буде чітка стежка до санаторія.

IMG_9026Мабуть, піднявшивсь в цьому місці на найвищу точку “півострова” відкриється панорама на всю затоку Бакота. Ми залишились на ночівлю трошки нижче по схилу. Тут наша мандрівка закінчилася.  Ми повернулись в Камінець-Подільський маршруткою зі села Грушка.

IMG_9049

Цю дистансію можна пройти за один довгий день зранку до вечора (27 км), і наступного дня продовжити вздовж берега, по кемпінгу, і до найвідомішого села біля затоки – Старої Ушиці, відвідати там скельний монастир. Доїхати до Китайгорода і Старої Ушиці можна з Камінця-Подільського звідки регулярно їздять маршрутки щогодини.

Це тільки перше наше знайомство з цими місцями і це було чудово. Часто згадуємо і рекомендуємо всім, хто хоче прогулятись легким і водночас захоплюючим маршрутом.

Приєднуйтесь до нас у  facebook: