comment 0

“Північна стіна” Довбушанки

Довбушанка – однозначно одна з улюблених гір в Карпатах. Ми не будемо писати про походження її назви, лірику про краєвиди, звуки і емоції, бо для Довбушанки – це просто все зайве, тут немає сенсу переконувати і заохочувати. Це, на нашу думку, та вершина Карпат, яку в будь-якому випадку треба відвідати, а “чому?” буде дуже чітко зрозуміло вже на горі.

45604_original

Полонина біля гори Ведмежик. Фото 2009 року.

Якщо дивитись на карті або послухати/почитати розповіді, то класичних шляхів підйому на вершину є два:

  1. З села Бистриця через гору Ведмежик по Довбушанському хребту і далі в “Буковель” через перевал Столи. Займає зазвичай 2 дні. Тут незрівянні краєвиди і вигляд гори Довбушанки вздовж хребта. Також дехто продовжує цей маршрут на Малий Горган — Синяк — Хом’як. Або проходить його в зворотньому напрямку.
  1. Зі села Зелена або Яремча, потім вздовж потічка Зубринка до хати пастухів і вверх по південно-західному схилі.

Звичайно, є ще і інші комбінації і поєднання шляхів. Але якщо маршрут не пролягає туди і назад по Довбушанському хребту, то зазвичай на гору виходять або сходять з неї по південного-західному схилі.

46526_original

Вид на гору Довбушанка з гори Ведмежик. Фото 2009 року

Однак, є ще один цікавий маршрут на вершину, який лежить з протилежного — північно-східного боку. Якщо дивитись на гору з хребта — то ця сторона гори здається майже “стіною” як для українських Карпат.

Отже, якщо хтось шукає не тривіальні шляхи, хоче скоротити час підйому зі сторони села Зелена (щоб не йти довгою дорогою вздовж Зубринки), або якщо хтось шукає місце де в Карпатах треба допомагати руками, щоб піднятись по схилу — це тут.

15159583294_a256d929d2_o

Щоб зробити цей маршрут одноденним, потрібно максимально під’їхати машиною зі села Зелена до місця, де впадає струмок Федоцил в Зубринку. На легковій машині це реально в суху погоду. Якщо ви доїхали до початку природного заповідника “Горгани” – ви вже задалеко (але на “легковушці” — навряд).

Повертаємо вправо від “головної” дороги перед мостом і піднімаємося вздовж потічка Федоцил. Дорога виглядає як від лісовоза, але болота немає. За 3 кілометри дороги буде роздоріжжя — тут нам наліво вгору лісовою дорогою, на якій також простежується колія. На деяких картах тут є “пробіл”, але насправді дороги сполучаються. Лісова дорога піднімається до хати пастухів. Ми піднімаємося вище, траверсуємо одну вершину (на картах 1451м) і виходимо на полонину. До цього місця є чітка стежка. Довбушанка здається грандіозно великою з цього місця, аж незвично в Карпатах бачити такий великий перепад висоти. З полонини відкривається гарний вид на Малий Горган і трошки нижче повинно бути джерело, а отже – це гарне місце для ночівлі.

15594123748_68a5320357_o

Від полонини тримаємося лівіше і нам прийдеться пробиратись через жереп. Це мабуть найважчий кусок дороги. З полонини видно, що зліва гора не так заросла, тому можна “накинути” собі стратегію. Так як вершина весь час перед нами, то орієнтуватись не складно. За кількасот метрів починається стрімкий схил по сипучому камені і жовтих каміннях – цикотах. Тут треба допомагати собі руками. І так до вершини.

15594123488_64ebe83003_o

Весь описаний шлях — 6 км, і займає 3-4 години в залежності від темпу і “вдалої стратегії” переходу через жереп.

15159583174_e10e78c6a2_o

Для різноманітності можна спуститись з протилежного боку, стандартно, до річки Зубринка, по маркованій стежці по дорозі.

Карта на Wikiloc

Описаний маршрут позначений жовтим кольором:

gorgany_map
Приєднуйтесь до нас у  facebook: