comment 0

VIA FERRATA – вертикальна стежка для кожного

Хотілося б написати детально, що це за такий вид активності в горах, як Via Ferratta. Але у Wikipedia настільки добре написана стаття українською мовою, що є сенс просто дати лінк і скопіювати цей термін:

Віа феррата (італ. via ferrata, «залізна дорога»; також нім. Klettersteig) — це захищений маршрут для скелелазіння, який розташований в Альпах та ряді інших місцевостей. Основою сучасної віа феррата є сталевий кабель, натягнутий вздовж маршруту, який періодично (кожні 3-10 метрів) прикріплений до скелі.

Детально про походження, складності та історію Віа Феррата.

 Про свій досвід

До недавна  поняття Via Ferrata було для мене досить абстрактне і маловідоме. У 2014 році ми пробували невеличкий відрізок феррати у Доломітах (Італійська частина Альп, улюблений Sud Tirol), біля поселення Mezzocorona, але він не залишив в пам’яті особливо яскравих картинок. Найбільше, що я пам’ятаю, то монотонне переклацування карабінів вздовж тросу. Однак цього разу, у Швейцарії, все було інакше. Саме це спровокувало подивитись на це як на окремий і дуже цікавий вид активності в горах. Справа в тому, що завдяки неймовірній інфраструктурі у Альпах (а це основна частина маршрутів у світі), віа феррата робить доступною ділянки гір, які раніше могли підкорити тільки скелелази чи альпіністи. Враховуючи, що маршрут можна вибрати за рівнем складності, фактично будь-яка більш-менш активна людина знайде для себе цікаві і дуже вражаючі ділянки гір. Відео з проходження віа феррата у Доломітах можна дивитись не відриваючись дуже довго. Зацініть хоча б це простеньке:

Про маршрут Tälli Klettersteig

Завдяки швейцарцям з Exped, творців одного з найінновацінішого туристичного спорядження, нам пощастило бути на першій туристичній віа ферраті у Швейцарії – Tälli Klettersteig. Про її історичне походження мені мало відомо, дехто в групі був переконаний, що походить вона з часів Першої світової війни (як і багато маршрутів у Італійських альпах).

НочівляТак як альпійська традиція походів передбачає ночівлю в притулках або гірських міні-готелях, то місцем нашої зупинки була хатина-готель-ресторан Berghaus Tälli, яку я про себе назвав 5-зірковою колибою. Ціна ночівлі – 69(!) євро за ніч у номері типу “хостел”+сніданок+вечеря.

З “Колиби” відкриваються фантастичні краєвиди на гори навколо.  Перевал Susten i вершинка з льодовиком Sustenhorn, 3503м (влітку там можна навіть скі-турити), грандіозний для звиклого до Карпат ока – масив гори Schreckhorn (4078м)

На маршруті.  Взагалі місцем виходу вважається село Gadmen. До хатини Tälli 2 години ходьби стежкою вгору, або 5 хвилин витягом у кабінці за 5 євро. Підхід до початку маршруту від хати тривав годину.

І далі схема майбутнього руху така:

Перед початком металевих конструкцій і сходинок, одягаємо систему страхування і маршрут переходить у вертикальну площину.

Далі все просто: є трос, страхуємося до нього і йдемо. Важливо, щоб обидва кінці стархувальної системи працювали одночасно, а в момент зміни чи переходу мінімум одна повинна бути закріплена до тросу. Детальніше про це нижче, у пункті про спорядження.

Сходиники дуже добре продумані і ні разу не траплялося, що не було опори для ноги чи “ручки” під рукою. Троси та всі металеві контструкції в ідеальному стані, чисті і викликають відчуття довіри. Весь цей комплекс металевих опор переглядають перед початком сезону, а трос на зиму взагалі знімається для збереження.

На зовсім вертикальних ділянка є драбини або навіть комбінації кількох драбин.

Спуск вниз. Віа феррата закінчується не на вершині, а на перевалі. З іншого північного боку піша стежка, яка в цей час була закрита снігом.

Спуск був досить стрімким і напруженим, але скоро вийшов на стежку, що траверсує вершинку Tallistock (2579м). Траверсом до перевалу і назад гарною стежкою до хатинки.

Для тих, хто буде в цих краях і захоче повторити цей досвід, тут є детальна топографічна карта маршруту гарно зображена  на сайті Outdooractive.com

Спорядження і підготовка

Перша за все потрібно розуміти, що це активність в горах з фізичним навантаженням, ризиками і відповідальністю за своє здоров’я. Якою б доброю не була конструкція чи трос, падіння каміння зверху, можлива погана видимість, холод, вітер, перепад температури і т.д. ніхто не відміняв. Закон гір працють тут так само як і альпіністичних чи піших маршрутах. Безпека тут життєво необхідна річ. Каска – повинна бути на голові від початку до кінця маршруту. Для Via Ferrata є спеціальні страхувальні комплекти з “вусами” і карабінами, які постійно повинні бути зачеплені до тросу чи інших металевих елементів маршруту. Кріпиться він до скелелазної системи, що на людині.

Цей комплект з “вусами” є одноразовими. У випадку зриву, всередині зривається пломба, яка звільняє додаткову мотузку, що гасить ривок і обмежує падіння людини. Після зриву такий комплект використовувати заборонено.

Інші альтернативні варіанти з динамічної мотузки існують і практикуються, але рекомендацій по них ми дати не можемо.  Запасну станційну петлю можна захопити з собою. Особливо якщо хочеться фотографувати або потрібно відпочити, то розвантажити петлею страхувальний комплект є сенс (а раптом він розірветься, коли повиснеш в пошуках ракурсу для фото?)

Важливим елементом також є взуття. Часто потрібна добра опора на кінчику підошви, на пальцях. Тому високі черевики з твердою, жорсткою підошвою будуть значно комфортніші ніж треккінгові кросівки (про звичайні бігові кроси тут мова взагалі не йде). Наприклад, таких Salewa MTN Trainer цілком достатньо для більшості віа феррат.

Рукавиці. Під час проходження постійно тримаєшся за металеві троси чи виступи каміння. Важливо мати зностійкі рукавиці з добрим зчепленням. Я використовував велосипедні зі шкіряною долонею. Є спеціальні рукавиці для віа феррата. Також варто мати інші запасні рукавиці.

Одяг влітку: мембранна курка і штани, пуховий утеплювач або фліс (якщо маршрут піднімається високо), вода і перекус, окуляри, сонцезахисний крем, шапка. Решта – за власною оцінкою погоди і температури.

Роздуми про туристичну інфраструктуру

Для зручності є державний сайт map.geo.admin.ch на якому позначені всі туристичні маршрути Швейцарії.

Щоб зрозуміти маштаби інфраструктури і активності людей на природі, достатньо порівняти дві карти: з позначиними маршрутами і без позначених:

Порівняння карт “з” і “без” позначених туристичних маршрутів

P.S.

Не можу не згадати і не подякувати  нашому харизматичному гіду Бруно з brunomountain.ch